Одна з найдавніших християнських святинь України...

ЦЕРКВА ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО

Саме тут на початку Х століття молились перші християни майбутнього міста Львова. Як дослідив історик Микола Андрусяк, у львівських часописах 1469 року згадується «отець Вознесенський Василь, який правив службу у дуже старій церкві, що була тут і триста років тому». У 1605 році на Знесінні збудовано нову дерев’яну церкву, яку спалили татари під час облоги Львова 1648 року, забравши до неволі багатьох мешканців міста. Відновлена дерев’яна церква Вознесіння простояла до 1901 року. Багато мешканців міста шкодувало за гарною пам’яткою дерев’яної архітектури, однак збудована у 1901 році на її місці мурована церква Вознесіння Господнього стала справжньою окрасою і домінантою східних околиць Львова, яку приємно вітати, повертаючись потягом до рідного міста. Архітектор Владислав Галицький розробив її проект у 1897 році у стильовому поєднанні неороманіки та неоготики, у передчутті сецесії виконана висока баня з гострим шпилем. Білокам’яна кладка стін надає споруді романтичного вигляду, нагадуючи, що саме звідси походить Львів. Церква, невелика за розмірами, всередині виглядає дещо тіснуватою, однак привертає увагу оригінальним оздобленням: дерев’яним різьбленням Андрія Коверка 1937 року, іконою Богородиці Олега Ляницького 1701 року, запрестольним образом Христа роботи Антона Манастирського, розписами стін та куполу у стилі ар деко… У 2012-2015 рр. мерія Львова разом з KAVALIER BOUTIQUE HOTEL провели реставраційні та відновлювальні роботи у церві – перекрили дах, захистили стіни від руйнування, зробили зовнішнє освітлення будівлі. Незважаючи на війни, революції, зміни влади та період войовничого атеїзму, церква діяла постійно і зараз належить греко-католицькій громаді. За декілька сотень метрів по вулиці Заклинських, 18, на пагорбі біля цвинтарю, знаходиться жіночий монастир Згромадження Сестер Йосафаток, історія якого починається з кінця ХІХ сторіччя та переривається в радянські часи, коли воно було ліквідоване...